Л
І
Т
Е
Р
А
В
Літера В
Нині в енциклопедії така кількість статей на літеру «В»:
4.6 тис.
Сортування: алфавітом
В
третя літера української абетки. Є в інших абетках, створених на основі слов’яно-кириличного графіки. Назва літери «ве» вживається як іменник середнього роду. За формою накреслення це видозмінений варіант літери «В» («віди») старослов’янської кириличною азбуки, що походить від грецької β («бета»). У староукраїнській графіці у зв’язку з наявністю...
М. Г. ЖелезнякВ мире книг
щомісячний журнал Державних комітетів СРСР і РРФСР у справах видавництв, поліграфії та книжкової торгівлі. Виходив російською мовою у Москві протягом 1961–89 рр. 1973 об’єднаний із журналом «Книжная торговля». Висвітлював питання книговидання, книгорозповсюдження, знайомив із книжковими новинками, діяльністю Всесоюзного добровільного товариства...
Т. В. ДобкоВ мире спецслужб
науково-популярний журнал. Заснований 2004 у Києві. Виходить щомісячно російською мовою. Наклад – 10 тис. прим. Розповсюджується в Україні і за кордоном. Осн. рубрики: «Спецслужбы вчера и сегодня», «Новости спецслужб», «Исторические исследования», «Терроризм: истоки и современность». Висвітлює минуле та сучасну діяльність розвідки й контррозвідки,...
Д. В. ВеденєєвВ сім’ї вольній, новій
щорічне шевченківське літературно-мистецьке свято. Засн. 1981 згідно з постановою ЦК КПУ та РМ УРСР від 23 грудня 1980, від 1984 – всесоюзне. Мало підкреслити не лише шану до Т. Шевченка, а й здійснення його заповітів у «сім’ї братніх народів» – СРСР. Розпочиналося 9 березня в Києві покладанням квітів до пам’ятників Леніну, Т. Шевченкові та О....
Т. І. БерезюкВ сім’ї вольній, новій. Шевченківський збірник
щорічний ілюстрований збірник, присвячений ушануванню пам’яті Т. Шевченка. Виходив 1984–89 (5 чисел). У ньому опубліковано докладну хроніку Шевченківського свята «В сім’ї вольній, новій», виступи його учасників, твори, присвячені Кобзареві, дослідження, відгуки. Поряд із пропагандистською, ритуальною риторикою збірники містять змістовні статті...
Т. І. БерезюкВ’єтнам, Соціалістична Республіка В’єтнам
держава, що знаходиться в Південно-Східній Азії, на сході півострова Індокитай. На Пн. межує з Китаєм, на Зх. – з Камбоджею і Лаосом. Площа 331,7 тис. км2. Насел. 82,0 млн осіб (2004), переважно в’єтнамці (88 %), проживають також китайці та бл. 50 народностей і малих етніч. груп (муонги, тайці, мєо, кгмери, ман, чам). Мови: в’єтнамська...
Г. О. Добко, Дао Суан ЗионгВ’югін Микола Іванович
(1909, с. Селіно, нині Костром. обл., РФ – 22. 01. 1962, с. Дубровіно Костром. обл., РФ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії і на фронті від 1941. Відзначився у вересні 1943 під час форсування Дніпра в р-ні х. Монастирьок побл. смт Ржищів (нині місто) Кагарлиц. р-ну Київ....
Д. Б. АфанасенкоВ’юн Валентин Георгійович
(18. 10. 1943, с. Носачів, нині Смілян. р-ну Черкас. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (1995), професор (1996). Закін. Дніпроп. університет (1968), ВПШ при ЦК КПУ (1976), Дніпроп. с.-г. інститут (1979), Ліон. вищу школу упр. (Франція, 1994). У 1965–88 – на комсомол., парт. та госп. роботах у Дніпроп., Херсон. обл. і Молдові. Від 1988 – у...
А. М. ТретякВ’юн Галина Іванівна
(25. 10. 1912, м. Дубно, нині Рівнен. обл. – 27. 12. 1972, м. Чикаґо, США) – громадська діячка. Навч. у пед. технікумі. Від 30-х мешкала у Полтаві. 1941 очолила Товариство укр. Червоного Хреста на Полтавщині, розгорнувши нац.-патріот. та допомогову роботу; Товариство тісно співпрацювало з УАПЦ, контактувало з ОУН. Після евакуації з Полтави...
Т. П. ПустовітВ’юник Андрій Олексійович
(13. 12. 1914, с. Білка, нині Тростянец. р-ну Сум. обл. – 10. 02. 2003, Київ) – мистецтвознавець, художник і колекціонер. Член НСХУ (1965). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1953). Працював н. с. у Нац. музеї укр. мистецтва (Львів, до 1958). Від 1979 – худож. ред. естамп....
П. В. НестеренкоВ’юник Іван Миколайович
(10. 06. 1938, с. Мурафа Краснокут. р-ну Харків. обл.) – хімік. Доктор хімічних наук (1996), професор (1999). Закін. Харків. університет (1962). Працював у Харків. фіз.-тех. інституті низьких т-р АН УРСР; від 1967 – у Харків. університеті: 1967–91 – доцент, від 1991 – завідувач кафедри неорган. хімії, від 1999 – проф. Дослідж. у галузі...
М. О. Мчедлов-ПетросянВ’язання
плетіння з ниток. Розрізняють В. ручне (гачком або спицями, голками, дротами) і машинне. В. ручне гачком. Гачки були кістяні, дерев’яні, металеві, від 2-ї пол. 20 ст. – пластмасові. Для В. здавна використовують грубо прядені руками нитки або фабричні вовняні, лляні, бавовняні. За функціонал. призначенням ручне В. гачком розподіляється на три...
Г. Г. СтельмащукВ’яземський Терентій Іванович
(20. 04(02. 05). 1857, с. Путятіно Раненбур. пов. Рязан. губ., Росія – 23. 09(06. 10). 1914, Москва) – лікар-невропатолог. Доктор медицини (1901). Закін. Моск. університет (1883), де й працював у клініці нерв. захворювань (1886–89); у 1902– 10 – приват-доцент кафедри фізіології; брав участь у створенні при Університеті Протиалкогол. музею; 1911 –...
С. М. Булах, Н. С. КостенкоВ’язигін Андрій Сергійович
(15(27). 10. 1867, х. Федорівка Вовчан. пов. Харків. губ. – 1919, Харків) – історик, політичний діяч. Закін. Харків. університет (1891), де відтоді й працював: від 1898 – магістр заг. історії (магістер. дис. «Очерки из истории папства в 11 веке»), від 1913 – в. о. ординар. проф. заг. історії. Депутат 3-ї Держ. думи Росії (1907–12), де виступав...
І. Г. ЛевченкоВ’язівок 4А
археологічна пам’ятка мезолітичного періоду. Датується 8– 7 тис. до н. е., належить до в’язівоц. варіанту зимівників. археол. культури Сх. України. Знаходиться на березі р. Сніпород побл. с. В’язівок Лубен. р-ну Полтав. обл. На місці стоянки розкопано рештки 5-ти заглиблених у землю жител ліс. мисливців та госп. ями. Житла являли собою округлі...
Л. Л. ЗалізнякВ’язлов Андрій Григорович
(1862, Волинь – 16. 10. 1919, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл.) – правознавець, державний діяч. Закін. Університет св. Володимира у Києві. Працював мировим суддею, був чл. окруж. суду. Від 1905 – чл. Конституц.-демократ. партії. 1906 обраний депутатом 1-ї Держ. думи Росії, належав до укр. фракції та Союзу автономістів. Після розпуску...
В. М. ЧисниковВ’язовікіна Надія Василівна
(30. 11. 1942, с. Вознесенка Воронез. обл., РФ) – хімік. Доктор хімічних наук (2000). Закін. Воронез. університет (1971), працювала у ньому. 1982–2005 – в Інституті проблем матеріалознавства НАНУ (Київ; від 2001 – провідний науковий співробітник). Від 2005 – на пенсії. Наукові дослідження у галузі кінетики і механізмів електрохім. розчинення і...
Н. П. КоржоваВ’язовок
річка у Павлоградському та Юр’ївському районах Дніпропетровської області, права притока Самари (басейн Дніпра). Бере початок на Зх. від с. Чаплинка Юр’їв. р-ну на вис. 165 м над р. м. Довжина річки 36 км, площа басейну 279 км2. Заг. довж. річк. мережі 49 км, густота – 0,18 км/км2. Похил річки 2,9 м/км. Долина асиметрична, шир....
Л. І. Зеленська, В. В. Дем’яновВ’язовський Володимир Андрійович
(20. 10. 1920, с. Федорівка, нині Карлів. р-ну Полтав. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Краснодар. військ. авіац. училище льотчиків і льотчиків-спостерігачів (РФ, 1940). На фронті від початку війни. До березня 1944 здійснив 263 бойові вильоти на бомбардування...
Г. І. ГончарукВ’язовський Володимир Євгенович
(25. 02. 1949, м. Сталіно, нині Донецьк) – акордеоніст. Заслужений діяч мистецтв України (1999). Закін. Донец. муз.-пед. інститут (1975; кл. Р. Романкова). Відтоді викладає у Донец. муз. училищі. Від 1987 – засн. і худож. кер. квінтету «Мелодія» (у складі – викладач Донец. муз. училища М. Томко, М. Пипенко, А. Пряхін, А. Жмуцький), який став...
Т. В. ТуковаВ’язовський Григорiй Андрійович
(02. 02. 1919, с. Полтавка, нині смт Баштанка Микол. обл. – 25. 02. 1996, Одеса) – лiтературознавець. Доктор фiлологічних наук (1967), професор (1970). Член СПУ (1962). Учасник 2-ї світової війни. Закiн. Одес. університет (1947), де й працював від 1949: від 1956 – доцент, завідувач кафедри укр. літ-ри, від 1966 – завідувач кафедри теорії і...
Г. Д. ЗленкоВ’ялий Володимир Петрович
(12. 06. 1930, с. Гайчур, нині Тернувате Новомикол. р-ну Запоріз. обл. — 04. 12. 2005, Запоріжжя) – скульптор і живописець. Член НСХУ (1970). Закін. Дніпроп. художнє училище (1952; викл. О. Бєляєва, М. Панін, О. Ситник). Відтоді працював методистом з образотвор. мистецтва у Дніпроп. будинку нар. творчості; 1955–64 – скульптор Запоріз. товариства...
І. С. ГресикВ’ялов Олег Степанович
(10(23). 01. 1904, Ташкент – 01. 06. 1988, Львів) – палеонтолог, біостратиграф, геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1937), професор (1941), академік АН УРСР (1948). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1981). Державні нагороди СРСР. Сталінcька премія (1948), Премія ім. В. Вернадського АН УРСР (1979), Державна премія УРСР у галузі науки і...
Л. Д. ПономарьоваВ’яльцев Федір Іванович
(15. 02. 1922, с. Мордово, нині Тамбов. обл., РФ – 21. 08. 1977, там само) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від 1941, на фронті від 1942. Відзначився у вересні 1943 під час форсування Дніпра побл. с. Окунінове Козелец. р-ну Черніг. обл. Від 1946 – лейтенант у запасі. Жив...
Ю. І. МолодшаВ’яльцева Анастасія Дмитрівна
(1871, Харків – 05(18). 02. 1913, С.-Петербург) – естрадна співачка (сопрано), артистка балету. Співу навч. в С.-Петербурзі в С. Сонки. У 1887 танцювала у трупі С. Ленчевського (Київ. міський театр, нині Нац. опера України); від 1888 – в оперетк. трупах І. Сетова, А. Блюменталь-Тамарина (обидві – Київ); у 1893 – арт. Моск. театру естради...
В. Д. ТуркевичВ’янкін Костянтин Гнатович
(28. 11 (11. 12). 1917, с. Горцер, Удмуртія, Росія – 03. 03. 2001, Сімферополь) – акушер-гінеколог. Доктор медичних наук (1973), професор (1975). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Саратов. мед. інститут (РФ, 1941). Працював лікарем. Від 1952 – у Крим. університеті: 1975–99 – професор кафедри акушерства та гінекології. Від...
А. А. БабанінВ’яткін Олександр Васильович
(31. 02. 1922, м. Сарапул, нині Респ. Удмуртія, РФ — 21. 04. 2012, Харків) – живописець, графік і педагог. Член НСХУ (1960). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. худож. інститут (1952; викл. С. Бесєдін, О. Кокель, П. Котов). Працює у Харків. худож. інституті (нині академія дизайну і мистецтв): доцент (від 1961), професор...
В. Д. ПутятінВ’ячеслав
(Шкурко Василь Феофілович; 25. 04(07. 05). 1886, Полтава – 17. 12. 1937, Кіров. обл., РФ) – церковний діяч. Закін. Київ. духовну академію. 1910–26 – керуючий справами Києво-Печер. лаври. Після чернечого постригу 1914 служив ієромонахом. Один з організаторів лавр. дружини, до складу якої входили ченці і послушники. 1917 звернувся до нім....
М. Ю. КострицяВ’ячеславова Олена Анатоліївна
(12. 10. 1958, м. Кізел Перм. обл., РФ) – мистецтвознавець. Член НСХУ (2003). Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1985). Працювала 1986–98 завідувач відділу сучас. мистецтва Луган. ХМ; від 1999 – викладач кафедри філософії Луган. аграр. університету; одночасно від 2003 – у Луган. організації НСХУ....
Л. В. РубченкоВаап Бекір
(1915, Буюк-Каралез Сімфероп. пов. Таврій. губ., нині с. Красний Мак Бахчисарай. р-ну, АР Крим – 14. 08. 1944, с. Гайтурлівка, нині Литва) – кримськотатарський поет. Член СП СРСР (1938). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Сімфероп. пед. інститут (1938). Працював у ж. «Яш къувет» («Молода сила»), радіокомітеті. Автор віршів «Ватаным»...
А. Р. Кокієва